Як росли європейці?

 

Як росли європейці?

Газета по-львівськи



Цікаво, що в середині XIX століття голландці були невисокими, а зараз їх вважають найвищою 
нацією планети.

Беззубі косоокі метиси 
Такими, на думку антропологів, через 100-200 років можуть стати українці…
Чого лишень не прогнозували антропологи наприкінці минулого століття! Що люди матимуть довгі й 
тонкі пальці, оскільки так зручніше натискати на кнопки клавіатури. Що замість п'яти пальців 
залишаться лише два чи три, інші зникнуть через непотрібність. Що замість носа матимемо дві 
дірочки – однаково за тисячі років людина втратила свій нюх на третину. Українські антропологи 
стриманіші у своїх фантазіях. Наших учених у цій галузі, а їх загалом шестеро, можна поділити 
на два табори. Одні непохитні, що в людському вигляді нічого кардинально не зміниться, інші вже 
простежують ці зміни. 

За 40 тисяч років ми майже не змінилися
Інна Потєхіна – антрополог, завідувачка відділення біоархеології Інституту археології НАН 
України – за 30 років вивчила уздовж і впоперек кістяки та черепи людей різних епох, починаючи з
кам’яного віку. Антрополог каже, що людина як вид не змінюється вже 40 тисяч років: 
 – Череп – це єдине, що трохи видозмінилося, він округлився. Існують різні версії, чому це 
сталося, я пов’язую цей процес із расовим змішанням і змінами в харчуванні. Наші предки їли 
грубий, погано оброблений харч, тому навантаження на жувальну мускулатуру були чималі, ми ж не 
зазнаємо таких навантажень.
– Усе-таки, крім форми черепа, зміни були – ми значно вищі за наших предків.
– А ви знаєте, що людина кам’яного віку, яка полювала і харчувалася м’ясом, була не надто 
нижчою, ніж сучасні люди, – близько 170 сантиметрів, а статура – як у сучасного атлета. Та й 
здоровішою була. На тисячу людей кам’яного віку – жодного випадку карієсу, візьміть тисячу 
сучасних людей – у кожного третього або другого проблеми із зубами. У міру того, як людина 
розвивалася, її здоров’я гіршало. Коли люди почали споживати пшеницю, виникли проблеми з зубами,
а з розвитком скотарства інфекції тварин перейшли до людей. Інтенсивний розвиток торгівлі, 
урбанізація спричинили поширення хвороб... Якби не сучасна медицина, невідомо, скільки ми 
протягнули б. 

Живемо три життя
Український антрополог, кандидат історичних наук Олександра Козак вивчає власне хвороби наших 
предків. Вона дещо іншої думки.
– Я не казала б із такою певністю, що наші предки були здоровішими. Тут палиця з двома кінцями, 
– зазначає Олександра Козак. – Адже давні люди жили втричі менше, ніж ми зараз. У тій самій 
Київській Русі середня тривалість життя була 35-40 років. Та й, зрештою, кого вважати 
здоровішим? Підлітка, котрий помер 15-річним від гострої недуги, хоча до цього практично не 
хворів, чи чоловіка, який добув до 60 років, але при цьому «нажив» довгий перелік діагнозів? 
Зараз немає природного добору – і генофонд гіршає. Але водночас маємо дужчий імунітет, ніж 
пращури. У минулому діти за тиждень могли «згоріти» від краснухи, кору, зараз ці інфекції не 
становлять смертельної небезпеки. 
Історія людства – це історія його хвороб. За змінами на кістках можна простежити спосіб життя, 
соціальну приналежність, професію... Зокрема, антрополог змогла описати життя одного з київських
губернаторів XVIII століття Семена Сукіна за його рештками. 
– Губернатора поховали в колишній Вознесенській церкві, – розповідає Олександра Козак. – 
Судячи з останків, Семен Іванович був дужою дитиною, слідів дитячих хвороб не виявили. 
Відсутність патологій хребта і рівномірний розвиток м’язів свідчать про те, що він був добре 
фізично підготовленим. Губернатор мав розвинені м’язи рук, можливо, тому що орудував важкою 
шаблею, а травми на пальцях можуть означати, що він не гребував рукоприкладством. Зуби не 
зношені – отже, харчувався добре. Виявлено наслідки подагри, яку спричиняє надмірне споживання 
м’яса і вина. Плюс сифіліс. Сукін дуже мучився через нього, останні два роки практично не 
виходив з дому.

Сифіліс виявили у ченців

Сифіліс був «хворобою еліти». До слова, перший випадок цього захворювання на території України
антропологи зафіксували в Бєльському городищі, у скіфів. Другий – у Києво-Печерській лаврі, у 
двох чоловіків 25 і 40 років. 
– У ті часи багаті люди, наприклад, князі, могли перед смертю постригтися в ченці – і їх ховали 
за чернечими традиціях, – пояснює антрополог. – Узагалі, в Україні венеричний сифіліс з’явився 
десь у XVI столітті. Коли працювали на території Арсеналу (там у XVIII столітті були 
кавалерійські казарми), з’ясували, що заледве не кожен третій був сифілітиком. 
Багаті й бідні мали різні недуги. Олександра Козак порівнювала, на що хворіли в X-XIII 
століттях мешканці Верхнього Києва (еліта і міське населення) і Нижнього (селяни). 
– У Нижньому люди мали сліди артритів, артрозів, сильну зношеність кісток, що свідчить про 
важку фізичну роботу. Чимало – цингу, інфекції з млявим перебігом. Але було мало зубного каменю 
і карієсу – від цього потерпали багатії. Їм були доступні солодощі, багато м’яса... Дехто 
стверджує, що тисячу років тому не було раку. У Київській Русі я справді не зустрічала, але 
з’ясовано, що він був у Єгипті за дві із лишком тисячі років до нашої ери.

Діти підросли на сантиметр
За даними російських антропологів, за останні сто років зріст дитини збільшився на 1 сантиметр, 
а вага – на 100-300 грамів. Підлітки стали вищими на 10-15 сантиметрів. Але чи будемо ми рости 
й далі? 
– Людина росла не постійно, існують епохальні коливання зросту, – пояснює Олександра Козак. – 
Це залежало від багатьох факторів: і від міграції, і від харчування, і від місця проживання, 
а геологи припускають, що й від тектонічних процесів. Зріст українців якщо й збільшився, то на 
міліметри. До речі, мешканці Верхнього Києва були на п’ять сантиметрів вищими за жителів 
Нижнього. Еліта – під 180 см. 
– А якою ви уявляєте людину через 200-300 років?
– Зміни відбуваються уже. Наприклад, редукція зубного ряду. Ті самі зуби мудрості в одних 
виростають рано, в інших пізно, у когось зовсім не ростуть. Можливо, число зубів скоротиться, 
а їхні розміри зменшаться.
Антрополог, кандидат історичних наук Тетяна Рудич вивчає міграції давнього населення. Вона каже,
що зміниться і расовий склад.
– Значно побільшає жовтошкірих, вузькооких людей, метисів, можливо, і на території України, – 
припускає Тетяна Рудич. – Європейці народжують усе менше, зате в азіатів і африканців – по 
шість-сім дітей. Тому монголоїдне і негроїдне населення зростатиме. Зараз люди вільно 
пересуваються всім світом. Можливо, років через сто українці стануть вузькоокими метисами.
Після бесіди з антропологами передбачення про два-три пальці на руках і дві дірочки замість 
носа здаються не такою вже й маячнею... Зважаючи на нашу екологію та спосіб життя, дай Боже, 
щоби не відбулися ще гірші мутації...
Марина ОСІЙЧУК
Графіка Олександра ШИНГУРА

За Київської Русі міське населення було вищим за сільське. Зокрема, мешканці Верхнього Києва – 
на 5 сантиметрів вищі, ніж жителі Нижнього. Еліта – під 180 сантиметрів.

До речі
Гладшаємо на очах 
За 50 років жіноча фігура змінилася до невпізнання. Талія побільшала на 18 сантиметрів. Тепер 
середній розмір стану жінки на планеті становить 85 сантиметрів. Об’єм грудей і стегон 
побільшав на 5 сантиметрів і становить відповідно 100 і 104 см. Ще тридцять років тому шкала 
розмірів закінчувалася 62-м. Сьогодні час уводити 68-й. До слова, в Україні розмірів не 
переглядали з 1972 року. А в Америці розширили межі колишніх. Наприклад, стара S за розмірами 
стала, як М, «емка» – як L...

ЗАВВІДДІЛЕННЯ БІОАРХЕОЛОГІЇ ІННА ПОТЄХІНА ВВАЖАЄ, ЩО ВІД ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ МИ ВІДРІЗНЯЄМОСЯ ЛИШЕ 
ФОРМОЮ ЧЕРЕПА


Создан 29 мая 2015