Дефолт – ще не катастрофа

 

Дефолт – ще не катастрофа

Газета по-львівськи



 

19 травня 2015-го Верховна Рада України прийняла закон, який дозволяє Урядові не сплачувати вибіркових зовнішніх боргів приватним кредиторам. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до інвесторів із проханням реструктуризувати борги, тобто списати частину суми чи відтермінувати виплати. Йдеться про десятки мільярдів доларів, більшу частину з яких позичив Уряд Януковича. Якщо Київ не домовиться із кредиторами і перестане платити за борговими зобов’язаннями, країна увійде у стан дефолту. Ми попросив прокоментувати ситуацію професора економіки Каліфорнійського університету у Берклі Юрія Городніченка.

Пане Юрію, з якими саме міжнародними кредиторами домовляється Україна, і про які суми йдеться?

За оцінками Міністерства фінансів, прямий державний зовнішній борг України зараз складає приблизно 33 мільярди доларів. Але реструктуризація стосуватиметься лише частини цих боргів. Йдеться про 17 мільярдів доларів, які Україна запозичила на світових фінансових ринках через випуск облігацій. Значну частину цих запозичень було зроблено за президентства Віктора Януковича. Із цих 17 мільярдів, 9 тримають 4 інвестиційні фонди. Це Rowe Price,TCW Group, BTG Pactual Europe і Franklin Templeton. Franklin Templeton‎ – це надвеликий інвестиційний фонд. Він тримає 4 мільярди доларів в боргових зобов’язаннях України. Воно, звісно, звучить вражаюче, та насправді для світових фінансових ринків – це крапля в морі. Навіть якщо вони втратять все на цих боргових зобов’язаннях України, це для них не буде тотальною катастрофою.

Кілька днів тому колишній міністр фінансів США Ларрі Саммерз звернувся через провідні американські видання The Financial Times і The Washington Post до західних інвесторів із проханням реструктуризувати українські борги. Які аргументи висуває Саммерз?

Ларрі Саммерз робить кілька спостережень. Перше – це те, що за умов війни аморально та економічно недоцільно вимагати від України сплати всіх боргових зобов’язань. Україна може бути фізично нездатною на величезні витрати за своїми боргами через те, що вона витрачає величезні кошти на війну.

По-друге, ті інвестори, які тримають зараз український борг, знали на які ризики вони йшли. За це вони отримали величезну компенсацію. До речі, значна частка боргів, які вони зараз тримають, була випущена за часів Януковича. Як-то кажуть, «бачили очі, що купували». Через це тут немає бути жодних несподіванок для цих інвесторів. Вони знали, що така ймовірність існує, що вона велика, за це вони отримали компенсацію.

По-третє, Ларрі Саммерз каже стосовно інвесторів та України: якщо вони не зможуть домовитися стосовно реструктуризації боргів полюбовно, то українська держава та Уряд мають цілком серйозно розглядати варіант дефолту. Якщо це станеться, то ці фонди втратять набагато більше грошей. Загроза дефолту має допомогти українському Урядові домогтися більш сприятливих умов щодо реструктуризації українських боргів.

У разі, якщо Україна оголосить дефолт, як це позначиться на економіці країни та на простих українцях?

Дефолт – це погана річ, і її треба уникати, наскільки це можливо. Але є кілька міркувань, чому навіть за умови, що дефолт станеться в Україні, це не матиме якихось катастрофічних наслідків для держави.

Перша погана річ, яка може трапитися в процесі дефолту, це те, що банківська система стане вразливою, тож Україна може мати ще одну банківську скруту. Але якщо оголосити дефолт лише за зовнішніми зобов’язаннями, це зменшить навантаження на внутрішню банківську систему. Таким чином, негативні наслідки дефолту будуть меншими.

Друга погана річ, яка, ймовірно, виникне, це те, що Україну можуть виключити із зовнішніх фінансових ринків. Якщо Україна хоче виходити на приватні ринки, наприклад, у Лондоні, і брати запозичення, щоби покривати свій дефіцит бюджету, то вона цього не зможе зробити. Але зараз в Україні склалася така ситуація, що якщо держава навіть і хоче вийти на зовнішні приватні ринки, ніхто не спішить давати їй гроші під прийнятні проценти. Все, що зараз Україна бере у борг, це йде або через міжнародні фінансові установи, як МВФ, або під гарантії інших держав. Наприклад, США нещодавно дали 1 мільярд доларів кредитних гарантій для України. Таким чином, навіть якщо Україну виключать із фінансових ринків через дефолт, це якось кардинальним чином не вплине на стан речей.

Третя річ, пов’язана з ситуацією, коли видатки держави перевищують доходи. Формується великий дефіцит. Скажімо, країна не хоче запускати друкарську машину, щоби покрити цей дефіцит, треба брати гроші в борг. Якщо немає змоги отримати кошти на зовнішніх або внутрішніх ринках, треба або скорочувати видатки, або піднімати податки. Це погано для слабкої економіки, це буде збільшувати падіння виробництва тощо. Але в Україні зараз склалася ситуація таким чином, що за підсумками першого кварталу цього року доходи бюджету перевищують видатки. Тому, якщо її виключать із зовнішніх фінансових ринків, то це, знову ж таки, не вплине кардинально на стан речей. Держава зможе підтримувати теперішній рівень видатків і доходів. А тому їй не доведеться робити щось надзвичайно «болюче» для населення.

Як Ви оцінюєте шанси Уряду України домовитися з кредиторами щодо реструктуризації боргу?

Зараз ситуація доволі гнучка. Триває така собі інформаційна війна між українським Урядом і інвесторами, які тримають український борг. Кожна сторона каже, що ми зробили якісь там пропозиції. Звичайно, умови цих пропозицій конфіденційні. Але я налаштований усе ж оптимістично щодо «полюбовної» реструктуризації українських позик. Подивімося на ситуацію на світових ринках… Думаю, кредитори спишуть приблизно 20% українських боргів. Це буде принаймні кілька мільярдів доларів.

 

Джерело: «Голос Америки»



Создан 05 июн 2015