Українські товари везуть у Росію, прикриваючись Кримом?

 

Українські товари везуть у Росію, прикриваючись Кримом?

Газета по-львівськи



Українські продукти задовольняють майже всю потребу кримського населення в їжі, а офіційно не перевищують п’ятої частини ринку. Куди зникає різниця? Схоже, що заявляючи про необхідність забезпечувати продуктами українських громадян у Криму, бізнес-структури реалізовують обхідні схеми поставок до Росії.

У публічному просторі України розгорнулась активна дискусія на тему, чи потрібно запроваджувати повну економічну блокаду окупованого Кримського півострова. Поштовхом до неї стала реєстрація у Верховній Раді законопроекту, що передбачає поправки до чинного закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованих територіях України». Проект передбачає повне припинення товарних поставок на окуповані території, в тому числі й у Крим, за винятком гуманітарної допомоги. Остання має ввозитися виключно під контролем спеціально делегованих представників ОБСЄ або за участю Міжнародного комітету «Червоного Хреста» і «Червоного Півмісяця». Одночасно пропонується скасувати закон про так звану «вільну економічну зону «Крим», який створює правові підстави, що дають змогу частині українського бізнесу заробляти на втраті територіальної цілісності країни.

У цьому разі прийнято говорити, що постачальники товарів до Криму, хоч і підтримують економічно окупаційну адміністрацію, та водночас рятують «патріотів України» на півострові від неминучого продовольчого дефіциту. Однак ці аргументи спростовує вже цілком сформована за рік після анексії нова структура кримського товарного ринку і невблаганна статистика. Її цифри наочно свідчать, що обсягу продуктів, який постачають, із надлишком вистачить, аби прогодувати не лише «патріотів», а й непатріотів, і навіть не кримчан...

Трохи статистики

Візьмімо за основу офіційні дані «кримського територіального управління Россільгоспнагляду» за останній повний календарний місяць – травень. Через інспекторів цього відомства проходить уся сільськогосподарська та тваринницька продукція, яку ввозять до Криму через перешийок. Принаймні, вся, яку ввозять легально.

Тож, за повідомленням «теруправління», в травні 2015 року з України до Криму ввезли 24908,7 тонн продукції рослинного походження та 16163 тонни тваринного походження. В сумі об’єм поставлених сільськогосподарських продуктів склав 41,1 тис. тонн. Або 41,1 млн кілограмів. Що в перерахунку на двомільйонне населення півострова – у середньому 20,6 кг продовольства на людину на місяць (або 0,7 кг на день), включно зі старими та немовлятами. В принципі, за скромних запитів, Крим міг би харчуватися лише цими поставками.

Зокрема, за даними Россільгоспнагляду, за місяць з материка поставили 19556,7 т овочів, 4603,7 т фруктів і горіхів, 651,4 т борошномельно-круп’яної продукції, 22 т зернових, 15,6 т бобових, 14,6 т олійних і 44,6 т інших товарів. Продуктів тваринного походження в травні поставили 16,2 тис. тонн, у живій вазі завезено 100 домашніх і 157 сільськогосподарських тварин. Крім того, завезли 8,5 млн штук курячих яєць.

Якщо говорити про фінансовий бік питання, то, за даними Державної служби статистики України, у січні-квітні 2015 року Україна поставила на територію Криму товарів на загальну суму у 308 652 000 доларів, що на 296 109 000 доларів або в 25 разів більше за обсяг постачання товарів із Криму на материк. Примітно, що за січень-лютий було поставлено товарів на 96,5 млн доларів. Тобто динаміка виразно наростає, адже за вдвічі більший проміжок часу товарний об’єм не подвоївся, а потроївся.

Чорна продуктова діра

Якщо міркувати математично, то з наведених вище цифр можна зробити висновок, що Україна досі закриває більшу частину потреби Криму в продуктах харчування. Тим часом, сьогодні неозброєним оком видно, що товарна структура в Криму значно змінилась, і українські продукти, на відміну від ситуації річної давності, на прилавках кримських магазинів уже не превалюють.

За даними «заступника міністра промислової політики» окупованого Криму Костянтина Равича, сьогодні частка російських товарів у Криму наблизилася до 80%. «Що стосується поставок з України, то на сьогоднішній день відбувається диверсифікація поставок, і практично вже 80% продукції йде безпосередньо з Російської Федерації, тому від України ми будемо залежати все менше й менше», – сказав Равич на прес-конференції в середині червня. Можна припустити, що чиновницькі дані дещо завищені, але тенденція заміщення має місце.

Таким чином, маємо парадокс: українські продукти, які, виходячи з обсягів їх ввезення, мають закривати майже всю потребу кримського населення в їжі, насправді не перевищують п’ятої частини товарів. Куди зникає різниця? Утім, відповідь на це питання лежить на поверхні.

Транзитний коридор

Вже доволі давно і відкрито кажуть про те, що більша частина продуктів, які переправляють до Криму з материкової України, надовго на півострові не затримується і «розчиняється» в безкрайніх російських просторах. Сьогодні Крим – це унікальна «лазівка» для торгівлі з Росією, яку офіційний Київ визнав країною-агресором. Адміністративно-митні перепони з української сторони мінімальні. Своєю чергою, кримська «влада» домоглась максимального полегшення ввезення українських товарів під гаслом боротьби з продуктовим дефіцитом. Через кримський кордон товар доставити незрівнянно легше, ніж напряму через російський, в обхід санкцій та інших обмежень. Промишляють цим і українські, і російські бізнес-структури, а також кримські перекупники.

А вже на півострові український товар «перетворюється» на кримський і безперешкодно прямує до Росії, або навіть продається на місцевому ринку. Показовим в цьому плані є одне з останніх повідомлень Слідчого комітету Росії щодо Криму. Слідком порушив справу щодо одного з сільських голів «прикордонного» Роздольненського району. Провина його полягає в тому, що сільський чиновник видав довідки двом кримчанам про нібито наявність у них земельних ділянок на території сільради для вирощування сільгоспкультур. «Ці особи займаються купівлею-продажем овочів, і ці довідки необхідні їм для перевезення продукції з України на територію Російської Федерації», – пояснили у Слідкомі. Простіше кажучи, ділки продавали українські овочі в Росії як вирощені на власних ділянках. І, мабуть, цей випадок не є унікальним, а така схема – лише одна з багатьох.

 

Джерело: http://www.radiosvoboda.org



Создан 26 июн 2015