Мінфін «розкриє» пільговиків

 

Мінфін «розкриє» пільговиків

Газета по-львівськи



Кількість одержувачів соцвиплат і держдопомоги, яких піддадуть верифікації, лише зростатиме. Якщо зараз Мінфін має намір позбавити грошей «мертві душі» та шахраїв, то після цього чиновники почнуть перевіряти достовірність довідок, на підставі яких виплачується допомога.

 

Стартова перевірка

Мінфін оголосив про початок масштабної верифікації одержувачів соціальних виплат. «Це соціальна справедливість. Країна має обмежений ресурс, і вона має використовувати його для допомоги тим, хто цього реально потребує. Наша мета – підвищення ефективності та адресності. Ми хочемо виявити шахраїв і тих, хто не має права на виплати. Чесні громадяни можуть навіть не помітити цього процесу», – пообіцяла міністр фінансів Наталія Яресько.

Вже 10 березня Мінфін збирається надати Мінсоцполітики, Пенсійному фонду і місцевим органам влади рекомендації з перевірки відповідності одержувачів держдопомоги затвердженим Урядом критеріям. Завершити перший етап верифікації планують до 1 липня.

Пілотний проект із перевірки одержувачів виплат соцдопомоги переселенцям, розпочатий минулоріч, дав хороші результати: держава заощадила приблизно 1 млрд грн. Цього року Наталія Яресько очікує на економію у 5 млрд грн. Це 1,4% від усіх видів виплат (350 млрд грн).

Верифікацію здійснюватимуть у три способи. Електронна перевірка передбачає звіряння інформації про людину з даними, отриманими від донорів (інших центральних органів влади, державних та недержавних підприємств і організацій, банків). Телефонна верифікація відбуватиметься шляхом телефонування, а фізична – під час безпосереднього спілкування з одержувачем соцвиплат. Проводити бесіду може співробітник фінансової установи або ж соцпрацівник. «Минулого року в нас «пропало» понад 50 тис. одержувачів, які не пройшли верифікацію в Ощадбанку, де їм мали виплатити кошти», – розповів начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев.

Під час пілотного проекту вдалося з’ясувати основні порушення. «Ми виявили 1800 осіб у віці від 100 до 120 років», – навела приклад Наталія Яресько. А 453 виплати отримали реципієнти за посвідченням особи, загубленим 5-10 років тому. За однією з адрес у Костянтинівці Донецької області було зареєстровано понад 10 тис. переселенців. «Доволі часто трапляється ситуація, коли за одним контактним номером зареєстровано до 50 одержувачів виплат. Це не означає, що ми припинимо виплати усім цим людям, але ми обов’язково перевіримо інформацію про них», – розповів Андрій Рязанцев.

 

Не все стане явним

Процес верифікації дає змогу Мінфіну отримати доступ до банківської таємниці. Але поки він буде «неповним». «Із більш ніж 60 видів соцдопомоги лише три включають в себе фінансовий показник: субсидії на оплату житлово-комунального господарства, виплати малозабезпеченим сім’ям та переселенцям», – уточнює заступник міністра фінансів Роман Качур. Тому лишень отримувачів цих виплат перевірятимуть на наявність депозитів. Наприклад, переселенець не отримуватиме виплати, якщо з’ясується, що у нього є депозит в розмірі понад 10 прожиткових мінімумів, тобто на більш ніж 16,1 тис. грн. «Нами зафіксовано 2686 таких випадків, і найчастіше – в Києві, Дніпропетровську, Харкові та Одесі», – каже Андрій Рязанцев.

При цьому в Мінфіні попереджають, що відомство буде єдиним одержувачем банківської таємниці та не стане передавати інформацію до інших органів. «Доступ до неї матимуть лише кілька людей на умовах найсуворішої конфіденційності. Понад те: ми не претендуємо на розкриття повної інформації про клієнта. Нам потрібна відповідь у форматі «так/ні». Наприклад: «Чи є у конкретного одержувача соцвиплати депозит у розмірі, що перевищує десять прожиткових мінімумів?» Конкретний розмір вкладу нам не потрібен», – пояснюють у Мінфіні.

 

Глибоке занурення

Зупинятися на досягнутому в Міністерстві не планують і запустять другий рівень верифікації, який дасть змогу виявити «липових» одержувачів соцвиплат. «У різних країнах, де було проведено перевірку, середній рівень економії сягнув 3-5%. У деяких державах він становив майже 30%. У нас же наразі – менше 1%», – розповів про цілі Роман Качур. «У Греції в результаті верифікації вдалося заощадити 0,5% ВВП, що в перерахунку на українські реалії – 10 млрд грн, а Грузія змогла на чверть заощадити витрати на соцвиплати», – наводить діапазон ефективності верифікації експерт РПР Павло Кухта.

Більшість «фальшивих» виплат, які зараз відсіються в Україні, пов’язані з внутрішніми переселенцями: як пряма соцдопомога, так і пенсії внутрішньо переміщеним особам. Основний пласт українців-пільговиків поки залишається недоторканим. «Раніше кожен чиновник, що «поважав себе», отримував статус постраждалого від аварії на ЧАЕС і досі користає з допомоги», – говорить представник громадянської платформи «Нова країна», президент ІГ «Універ» Тарас Козак. «На наступних етапах верифікації треба буде налагодити тіснішу співпрацю з Мінсоцполітики, МОЗ, аби перевіряти обґрунтованість отримання тих чи інших пільгових статусів», – зазначає Роман Качур.

 

Вікторія РУДЕНКО

Джерело: http://finclub.net



Создан 04 мар 2016