Сміттєпереробний завод на Сихові?

 

Сміттєпереробний завод на Сихові?

Газета по-львівськи



Чому для Садового такий важливий Сихівський виборчий округ

 

Укотре говорити про потребу сміттєпереробного заводу у Львові вже навіть і не пасує. Потребу розуміють усі, всі за завод обома руками, але кожен проти, аби екологічно сумнівне підприємство стояло поруч із його житлом. Можна пригадати виступи мешканців Рясного чи Пластової.

Але міський голова Львова Андрій Садовий не вважався б віртуозним політиком, якби не знайшов виходу зі ситуації.

Як повідомили інсайдери з Львівської міської ради, з потенційним майданчиком для заводу ще остаточно не визначилися. Попередньо, наче йдеться про ділянки на вулиці Броварського та проспекті Вернадського. Не виключений варіант і з урочищем за нижнім «Шуваром».

«У керівництва міста вже є попередні домовленості з австрійськими інвесторами, які готові будувати завод», – твердить джерело у мерії, яке безпосередньо працювало у департаменті з питань поводження з твердими побутовими відходами Львівської міської ради під час сміттєвої кризи.

Найсерйозніша проблема, з якою може зіштовхнутися місто і його керманич, – протести мешканців. Аби уникнути їх чи хоча б мінімізувати, Андрієві Садовому потрібен Сихів – не просто як район чи територія, а як своєрідна вотчина, населення якої б вірило своєму провіднику, слухало його і підтримувало його ідеї. Щось на кшталт історії з Богданом Дубневичем у Пустомитах, де його влада не обговорюється.

Проте Сихів – не Пустомити, і населення там зовсім з іншою специфікою. Тож прагматичний Андрій Садовий вирішив піти шляхом м’якого впливу. Львів’яни неодноразово (часом із заздрістю) звертали увагу, що Сихів став пріоритетним районом для міської влади Львова. Транспортне забезпечення, розвиток інфраструктури, громадські середовища – усе це створювало позитивний імідж Садового як турботливого керівника й опікуна найбільшого у місті мікрорайону.

Прогнозувалося, що Садовий особисто балотуватиметься до Верховної Ради від Сихівського округу. Однак, твердить джерело, ледь не в останній момент міський голова передумав. Причина проста: він не любить з’являтися в епіцентрі конфліктів. А конфлікту в майбутньому, вочевидь, не уникнути. Люди вперто не хочуть розуміти, що без сміттєпереробного заводу місто рано чи пізно таки погрузне у смітті. Понад те: достеменно невідомо, які домовленості у мера з австрійськими партнерами – хто кому і що там, можливо, винен. А наявність свого народного депутата, який увійде в довіру до населення району, зможе водночас працювати з ним і, володіючи мандатом, лобіювати інтереси заводу у різних інстанціях – украй важлива.

Отож, після довгих роздумів, міський голова вирішує не йти на округ, натомість відряджає туди свого улюбленого учня – Андрія Москаленка. Шанси останнього доволі великі, оскільки він чітко асоціюється зі Садовим і з роботою, яку міська влада проробила на Сихові.

Але шанс на поразку залишається, адже на округ заходить удосталь серйозних конкурентів – Михальчишин, Квурт, Хміль, Шубка від Зе-команди. Для перестрахування прагматичний міський голова проводить перемовини із близькою йому Українською Галицькою партією, члени якої йдуть на вибори під прапорами «Голосу» Вакарчука. Як наслідок, у запасі в Садового залишається ще один джокер – Наталія Піпа. Джокер, може, навіть кращий, ніж Михальчишин. Адже пані Піпа не цурається власне екологічних проблем і цілком може переконувати населення у безпечності сміттєпереробного заводу на Сихові. Тобто для здійснення плану Садовому потрібно, аби на виборах переміг один із двох: Москаленко або Піпа. Подейкують, що навіть ішлося про те, що, в разі потреби, один із названих кандидатів зніме свою кандидатуру на користь іншого.

До речі, усі історії про надзвичайну шкідливість сміттєвого заводу – міф. Міф, якщо його буде збудовано за сучасними технологіями і без «відкатів». Тож панікувати сихівчанам не варто, запевнило джерело у мерії.

 

Юрій ЛОЗОВИЙ

 



Создан 12 июл 2019