Третина вартості бензину – це заробіток нафтотрейдерів!

 

Третина вартості бензину – це заробіток нафтотрейдерів!

Газета по-львівськи



Ціни на нафтопродукти зростатимуть, допоки падатиме гривня. Оскільки Україна імпортує пальне зі сусідніх країн, акцизний збір платимо у валюті. Також існує змова нафтоторговців.

Про це в ефірі громадського мовлення Львівського прес-клубу під час розмови на тему «Чому здешевлення нафти у світі знижує ціни на бензин в сусідній Польщі і не зменшує їх в Україні?» повідомив експерт, представник фонду «Свобода та демократія» (Польща) Іван Матковський. 
У нас повністю знищена нафтопереробка, яка була дуже багатою за часів Союзу. Сьогодні ми на 85% залежні від імпортних поставок. А це є – валюта, за яку нафтотрейдери мають купувати нафтопродукти, каже він.

За його словами, у 1991році об’єми української нафтопереробки у 5 разів перевищували потреби українського ринку. 
Ще донедавна ми споживали 10 млн тонн нафтопродуктів. Із них – 4 млн тонн бензину і 6 млн тонн дизельного пального. Цьогоріч прогнозується споживання у понад 7 млн тонн. Це означає, що суттєво падає споживання на внутрішньому ринку, а це пов’язано із дорожнечею. При цьому, якщо в 1991 році ми переробляли в рік 51 млн тонн нафти і експортували ці нафтопродукти на зовнішній ринок, то 2014-го переробили лише 1 млн тонн, – продовжує експерт. 

Отже, 85%  українського ринку нафтопродуктів залежить від імпорту. 
При цьому ще є проблема, яка називається «змова нафтоторговців». Якщо глянемо на офіційну інформацію, то побачимо, що літр бензину на україно-білоруському кордоні коштує трохи більше, ніж півдолара.  До цього дораховуємо акцизний збір, який суттєво не впливає на вартість. І в підсумку отримуємо таке: понад 30% ціни на бензин, який ми купуємо на заправці, це заробіток нафтотрейдерів. І уряд жодним чином не реагує на цю змову і в жодний спосіб не створює можливості для розвитку нафтопереробної галузі, розмірковує Іван Матковський.

За його словами, в Польщі за останній місяць нафтопродукти подешевшали на 15%, адже там є своя переробка. 
До речі, якщо «Роснефть» не дасть сировини на Мозирський нафтопереробний завод (Білорусь), то Україна буде без дизельного пального. Навіть воювати не буде з чим. До такої ситуації ми зараз докотилися, заявив експерт.

За словами Матковського, також великою проблемою є те, що в Україні немає своєї нафти. 
Уявіть собі: з 2009 року до сьогодні наш вітчизняний видобуток зменшився втричі – з 6 млн тонн до двох. При тому, замість того, щоби з Одеси до Бродів постачати сировину,  «російські друзі» все зробили для того, аби було навпаки – із Бродів до Одеси. Сьогодні Азербайджан із радістю продавав би нам нафту, натомість створено всі умови, щоби відбити бажання продавати її Україні. Це стало причиною того, що на ринку діють виключно нафтопродавці. Вони мають своїх представників у ВР, і ті так конструюють законодавство, щоби це було вигідно їм, каже Іван Матковський.

Експерт також нагадав, що зараз Україна має сім нафтопереробних заводів. 
Три з них є у власності фірм, які афільовані з групою «Приват». Це Дрогобич, Надвірна і Кременчук. Із них Надвірна має невеличкі переробні потужності, на Дрогобицькому нафтопереробному заводі можна було б переробляти нафту місцевого видобутку на різноманітні мазути, бітуми і парафін (в Україні немає виробництва парафіну, всі свічки – імпортні). Кременчуцький завод має достатньо потужності, щоби переробляти пальне 4 і 5 рівня. Проблема цього підприємства в тому, що немає сировини. Є ще нафтопереробний завод в Одесі, він був у власності Курченка, і теж має непогані потужності. Його вартувало б націоналізувати як добро, яке належало злочинному режиму. А Херсонський нафтопереробний належить Єремеєву, це один із нафтотрейдерів. І Лисичанський завод, який росіяни хотіли використати, щоби виготовляти пальне для південних регіонів Росії. Але він потрапляв кілька разів під активний обстріл, вочевидь не випадково, і там знищено всі виробничі потужності, підсумовує Іван Матковський.


Довідка 
Сьогодні лише Кременчуцький завод може переробляти 10 млн тонн нафти за рік. Цього достатньо, щоби забезпечити всю Україну. Потужність Дрогобицького нафтопереробного заводу – 3,5 млн тонн. Надвірної – 1,5-2 млн тонн, Одеського – приблизно 7 млн тонн на рік.

 

Джерело: http://dailylviv.com



Создан 13 дек 2014