Податковий кодекс: і хочеться, і колеться

 

Податковий кодекс: і хочеться, і колеться

Газета по-львівськи



Через півтора місяця після набуття чинності нового податкового законодавства стало зрозуміло: механізм податкового компромісу ризикує не виправдати сподівань, що їх на нього покладали.

Причин кілька.

По-перше, бізнес боїться його використовувати.

Боїться, що на компромісі все не закінчиться, його притягнуть до кримінальної відповідальності за іншими статтями або ж нарахують більшу суму боргу.

Випереджаючи думку, можна сказати, що ці побоювання не аж такі вже й безпідставні.

Деякі підприємці зайняли вичікувальну позицію і дивляться на своїх конкурентів: підуть ті чи ні. Є й такі, хто сподівається, що «пронесе».

По-друге, законодавство виписане таким чином, що геть не всім підприємствам вигідно йти з фіскалами на компроміс. Особливо це не на руку підприємствам держсектору.

По-третє, багатьох недобросовісних компаній вже й немає. За словами директора департаменту податкового та митного аудиту ДФС Наталії Рубан до ризикових належать приблизно 17 тис. платників. Це дрібні, середні й великі компанії.

Щодо деяких із них є акти, порушено кримінальні справи. Є й такі, в яких жодних перевірок ще не було. Із цих підприємств півтори тисячі вже банкрути або ліквідовані.

ДФС розраховує, що цією схемою скористаються тисячі компаній, а бюджет отримає до 3 млрд грн. Наскільки ці очікування виправдані – буде видно через два місяці. Платники мають право уточнити ризикові суми до 15 квітня.

«Якщо вони не уточнять свої зобов'язання, нічого надприродного не станеться. Просто буде проґавлено цей шанс. А перевірками ми потім наженемо», – попереджає Рубан. За її словами, обсяг ризикових сум – по 100 млрд грн податку на прибуток і ПДВ.

Стартовий результат

Державна фіскальна служба повідомила перші результати «компромісною» кампанії.

За словами глави ДФС Ігоря Білоуса, на 9 лютого скористатися податковим компромісом вирішили 305 компаній. Вони задекларували свої зобов'язання на 800 млн грн з ПДВ, і на 760 млн грн з податку на прибуток.

«Основна робота в цьому напрямку кипить в офісі великих платників податків. Активно пішли нафтовики», – сказав Білоус.

За тиждень цифри змінилися. «На 16 лютого вже 504 платники податків подали до органів Державної фіскальної служби заяви та уточнюючі розрахунки. За податком на прибуток підприємств – на 980 млн грн, з податку на додану вартість – на 1058 млн грн», – повідомили у відомстві.

Протягом усього 2014-го ДФС і Мінфін домагалися від депутатів прийняти закон про податковий компроміс. Цей механізм зав'язаний на ідеї детінізації економіки. В ідеалі він передбачає «прощення» левової частки податкових боргів компаніям, які за часів попередників ухилялися від сплати податків.

Депутати довго не могли домовитися, скільки боргів «забувати». Закон вдалося прийняти в грудні 2014 року разом із пакетом інших реформаторських актів.

Умови компромісу такі: при сплаті 5% незадекларованих раніше сум з податку на прибуток і ПДВ платнику «пробачають» решту 95%. Крім іншого, фіскалам заборонено проводити перевірки за уточненими періодами.

Сюрпризи на практиці

Зараз податківці намагаються переконати бізнес у безпеці податкового компромісу і відсутності в механізмі корупційної схеми.

«Окрім ухилення від сплати податків, трапляються підробки декларацій. Однак під декриміналізацію підпадає все діяння, адже внесення неправдивих даних до декларації можна розцінювати як спосіб вчинення злочину», – пояснює начальник головного слідчого управління ДФС Вадим Мельник.

Таким чином, компроміс охоплює і факт ухилення, і факт підробки в рамках однієї угоди.

"У нас 3 тис. кримінальних проваджень, за 600 із них можливе застосування податкового компромісу. Ці виробництва охоплюють податкові зобов'язання на 3 млрд грн, з яких «компромісні» – 150 млн грн», – розповідає він. Однак це лише один момент. Є й інші, які стримують бізнес.

Механізм прописаний доволі фіскально. Ураховуючи підводні камені, які приховує закон, деякі компанії починають дану процедуру без попередніх домовленостей із податковими органами.

«Рішення про перевірку інформації, розкритої платником у рамках процедури податкового компромісу, залежить від податкового органу», – зазначає керівник податкового департаменту Baker Tilly Ukraine Тетяна Стретович.

Уявімо: перевірку провели, і як результат – дораховують суму, з якою платник не згоден. Як тільки компанія починає оскаржувати дії податкового органу в адміністративному або судовому порядку, процедуру компромісу одразу ж припиняють.

У такому разі про доплату лише 5% від недоїмки можна забути. Через це підприємці намагаються перестрахуватися і заздалегідь «домовитися» із податківцями про непроведення перевірки.

З обіцяним вивільненням від кримінальної відповідальності теж все непросто.

За законом, якщо компанія сплатила податок на прибуток або ПДВ за процедурою компромісу, то діяння платника податків або його посадових осіб не вважають умисним ухиленням від сплати податків. Тобто статтю 212 Кримінального кодексу не застосовують.

«Якщо на якомусь етапі процедуру податкового компромісу буде припинено, а закон допускає таку ймовірність, то потенційна кримінальна відповідальність у будь-який момент може повернутися. При цьому доволі важливу інформацію вже буде «засвічено», – підсумувала експерт.

Держсектор не піде

Утім, якщо відкинути фактор корупції, ризики прихованого тиску з боку правоохоронних органів і припустити, що всі сторони хочуть дотримуватися закону, є мінімум два фактори, через які процес «забуксує».

Перший – в законі не прописаний механізм роботи з держпідприємствами. За словами Білоуса, на них припадає велика сума можливих надходжень до бюджету від податкового компромісу. «У «Нафтогазу» є проблеми. Як бути із ним? Там колосальна сума!» – Ставить риторичне запитання Білоус.

За законом, держпідприємства можуть скористатися компромісом. Однак реалії такі, що… не можуть. Тобто для керівників ДП ​​застосування податкового компромісу рівноцінне рішенню добровільно сісти за ґрати.

«Якщо є порушення на ДП, його керівника потрібно залучати до кримінальної відповідальності, перевіряти ДП на виконання фінансового плану. Йдеться про збитки, які завдано державі, розтрату держмайна», – пояснює старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Сюди ж напрошується стаття 191 КК: привласнення або розтрата майна разом із зловживанням службовим становищем. Тюремний термін – до п'яти років. За таких перспектив, розраховувати, що колишні або нинішні недобросовісні керівники ДП будуть «каятися», не доводиться.

Ще одна проблема – відсутність у бізнесу змоги погасити узгоджені 5% боргів на виплат. Зараз багато підприємств переживають фінансову скруту. Якщо компромісна сума – кілька сотень тисяч і навіть мільйон, заплатити її за один раз таки проблематично.

Аби усунути ці проблеми, потрібно вносити зміни до законодавства. Проте «компромісна» кампанія збіглася у часі з новим етапом бюджетного процесу. Ледве чи Мінфін і депутати покинуть друге й оперативно візьмуться за поправки до Податкового кодексу.

Джерело: http://www.epravda.com.ua

 



Создан 20 фев 2015