Баланс інтересів на митниці

 

Баланс інтересів на митниці

Газета по-львівськи



Зарегульованість імпортно-експортних операцій, величезна кількість документів, необхідних при імпорті та експорті товарів, і прискіпливість державних інспекторів продовжують сприяти контрабанді та корупції на українському кордоні.

Очевидно, що в процесі реформування митної справи ці негативні явища слід долати комплексно.

З одного боку, держава мусить виконувати запит суспільства на спрощення формальностей та зменшення адміністративного і фіскального тиску на бізнес.

З іншого, необхідне наведення порядку у митній та податковій службах і руйнування «сірих» та «чорних» схем.

Таким чином, перед керманичами фіскальної служби стоїть непросте завдання: зробити процес митного оформлення «непомітним» для законослухняного бізнесу і водночас поставити надійний бар’єр для митного шахрайства і корупції.

У митній практиці існує низка заходів, що можуть допомогти реалізувати обидва завдання.

Ризик-орієнтований митний контроль

Митний кодекс закріплює принцип вибірковості. Він передбачає встановлення видів та кількості форм митного контролю на підставі результатів застосування автоматизованої системи управління ризиками – АСУР.

Правильне налаштування АСУР та належна аналітична робота митних органів мають забезпечити відповідну диференціацію форм митного контролю залежно від наявності та ступеня ризиків.

Реалізація цих заходів забезпечить максимальне спрощення митних процедур для законослухняних підприємств, у тому числі для уповноважених економічних операторів і уповноважених відправників та одержувачів.

Підприємства з незначним рівнем ризику зможуть перенести максимальну кількість митних формальностей, у тому числі перевірку наявності дозвільних документів і перевірку правильності визначення митної вартості, на етап після випуску товарів – митний пост-аудит.

У той самий час, застосування посилених заходів митного контролю, включаючи митний огляд, має відбуватися винятково за результатами вказівок АСУР з урахуванням наявних ризиків щодо переміщуваних товарів та підприємств, задіяних у конкретній зовнішньоекономічній операції.

Це дасть змогу полегшити життя сумлінних підприємств і водночас сконцентрувати зусилля митної служби на перевірці ризикових операцій.

Баланс відповідальності для митника і декларанта

Скарги багатьох компаній на надмірний контроль з боку митниці часто справедливі. Справді, співробітники відомства іноді вимагають декларування надмірної кількості інформації та подання численних документів, навіть якщо це не передбачено митним законодавством.

Разом з тим, невикористання інспектором під час митного оформлення хоча б одного з наявних у нього повноважень, наприклад, запиту технічної документації для перевірки класифікації товарів, може призвести до звинувачень у службовій недбалості з боку керівництва або правоохоронців.

Зрозуміло, що за таких обставин чиновники будуть покладати додатковий адміністративний тягар на декларанта. З іншого боку, інспектори почуваються безкарними за потенційну шкоду, завдану підприємству внаслідок затримок у проходженні кордону – штрафи з боку контрагентів, псування товарів.

Щоби забезпечити адекватний рівень відповідальності учасників процесу митного оформлення, доцільно внести комплексні зміни до законодавства.

Передусім йдеться про необхідність нормативного закріплення неможливості притягнення до відповідальності посадової особи митниці за невиконання тих формальностей, які не є обов’язковими за результатами спрацювання АСУР.

Також слід встановити механізм компенсації державою шкоди, завданої немотивованими вимогами державних органів під час митного оформлення.

Ще один важливий крок – перегляд системи санкцій за порушення митних правил. Необхідно забезпечити невідворотність відповідальності у разі вчинення митного шахрайства, навіть якщо його виявлено після митного оформлення.

Наскрізний контроль за імпортними товарами

Майже два роки митники та податківці функціонують в рамках єдиного відомства, яке контролює оподаткування товарів від сплати митних платежів до нарахування податків при продажу кінцевому споживачу.

Незважаючи на «об'єднання баз даних» після створення єдиного відомства, досі не створено спільної системи контролю за рухом товарів, яка могла б ускладнити тіньовий обіг імпортних товарів. Щоби виправити ситуацію, відповідальним державним органам необхідно реалізувати низку заходів.

1. Спростити контроль на кордоні за рахунок більш ефективного контролю за обігом товарів всередині країни.

2. Створити систему ідентифікації імпортних товарів на всіх етапах їх постачання від митниці до споживача, у тому числі – з урахуванням чинних вимог щодо обов'язкової реєстрації всіх ПДВ-накладних.

3. Ускладнити використання суб'єктів підприємництва, що користуються спеціальними податковими режимами, для легалізації незаконно ввезених товарів на внутрішньому ринку. У тому числі – шляхом запровадження обов'язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій при торгівлі імпортом.

4. Встановити чіткі механізми відповідальності осіб, що реалізують окремі категорії імпортних товарів без документів, які підтверджують законність ввезення таких товарів на митну територію України.

Система контролю за рухом товарів у державі дасть контролюючим органам інструменти для протидії махінаціям з незаконно ввезеними товарами. У той самий час, така система контролю не має бути надмірно обтяжливою для бізнесу.

Як наслідок, зменшиться напруженість у відносинах між митницею та добросовісними імпортерами, які не користуються схемами нелегального імпорту.

Реалізація цих заходів дозволить спростити контрольні процедури та водночас ефективно протидіяти порушенням митного і податкового законодавства.

Наслідком зміни правил та підходів стане зменшення корупційних спокус для чиновників та вирівнювання конкурентного середовища, яке наразі спотворене на користь тих, хто вдається до незаконних оборудок.

Для досягнення таких результатів слід попрацювати і митникам, і законотворцям, і підприємцям, і журналістам, і небайдужій громадськості.

Джерело: http://www.epravda.com.ua



Создан 27 фев 2015